Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зруйнувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зрунивати — зруйнувати, знищити … Лемківський Словничок
поламати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи або б ючи з силою, розділити щось на частини або відділити частини чого небудь. || Зруйнувати, ліквідувати що небудь. || Порушити частково або повністю цілість кістки, кісток; покалічити. 2) розм. Ламаючи,… … Український тлумачний словник
порвати — I ву/, ве/ш, док., перех. 1) Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що небудь на шматки; розірвати. || Порушити цілість, суцільність, єдність чого небудь. || Смикнувши, відокремити що небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. 2)… … Український тлумачний словник
виплюндрувати — ую, уєш, док., перех. Знищити, зруйнувати що небудь … Український тлумачний словник
витрощити — щу, щиш, док., перех. Виламати, перебити, знищити, зруйнувати що небудь (все, багато) … Український тлумачний словник
зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… … Український тлумачний словник
зломити — зломлю/, зло/миш; мн. зло/млять; док., перех. 1) Зігнувши або розбивши, відділити, відламати частини, шматки від чого небудь; зламати (у 1 знач.). || безос. || Порушити частково чи повністю цілість кістки, кісток. 2) перен., розм. Перемогти,… … Український тлумачний словник
зрівнювати — I юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) з ким – чим, у чому, чим. Робити рівним, однаковим у чомусь. 2) розм. Те саме, що порівнювати. II юю, юєш, недок., зрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех … Український тлумачний словник
зруйнований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зруйнувати. || зруйно/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зруйнувався … Український тлумачний словник
